Кам’янець-Подільський

Кам'янець-Подільський, фортеця

Кам'янець-Подільський. Фортеця

Місто Кам’янець-Подільський розташоване в центрі Волино-Подільської височини, на річці Смотрич – лівій притоці Дністра (Хмельницька область). Воно складається з кількох частин: Старого та Нового міста, Руських і Польських фільварок, Карвасар, Видрівки, Підзамча. Найдавнішою з них є Старе місто, засноване на півострові площею 121 га, утвореному крутим зворотом Смотрича, що протікає в глибокому скелястому каньйоні. На його території розміщені унікальні архітектурні об’єкти, що утворюють характерні ансамблі, які відображають архітектуру й культуру народів, що проживали в Кам’янці-Подільському.

Десь у глибині століть губиться час зародження міста. Наприкінці першого тисячоліття нашої ери територію сучасного Кам’янця, як і все середнє Подністров’я, заселяють слов’янські племена уличів та тиверців, що входили до складу Київської Русі. Залишки слов’янських поселень, виявлені на території фортеці та Старого міста, дають підстави стверджувати, що в ХІІ-ХІІІ ст. сформувалось місто Кам’янець, яке набуло значного розквіту у складі Галицько-Волинського князівства.

Костел Петра і Павла в Кам'янці-Подільському

Костел Петра і Павла в Кам'янці-Подільському

В середині XIII ст. Поділля було загарбане монголо-татарськими завойовниками. В 1362р. Кам’янець ввійшов до складу Великого князівства Литовського і з цього часу формується як політичний і адміністративний центр Поділля. У 1420 році місто захопили польські війська, а в 1434 році перемогою Польщі закінчилася війна між польськими і литовськими феодалами за подільські землі. З цього часу Кам’янець отримав статус королівського міста і був перетворений у досконалу і неприступну для ворогів фортецю. Надане місту в 1374 р. Магдебурзьке право і вигідне розташування на перехресті торгівельних шляхів сприяло розвитку ремесел і торгівлі.

В серпні 1672р. місто на 27 років було захоплене турецькими завойовниками. За Карловецькою мирною угодою 1699 р. Туреччина була змушена повернути Польщі більшу частину Поділля з Кам’янцем. В 1793 році Правобережна Україна була приєднана до Російської держави, а в 1795 році Кам’янець став центром Подільської губернії. В 1846 році місто відвідав видатний український поет Тарас Шевченко. В 50-ті роки XIX ст. в духовній семінарії навчались видатні представники української літератури – Степан Руданський та Анатолій Свидницький. Із завершенням в 1874 році будівництва Новопланівського мосту розпочався розвиток Нового міста, де були зосередженні державні та міські установи, учбові заклади.

Кам'янець-Подільський. Руська брама

Кам'янець-Подільський. Руська брама

В 1923 році Постановою РНК УРСР Стара фортеця була оголошена державним історико-культурним заповідником. Справжньою гордістю Кам’янця були і є 177 пам’яток історії і культури, що ставить наше місто в один ряд з найвідомішими культурними центрами Європи. До послуг віруючих відновлено старі церкви та костьоли, відбудовуються, реставруються храми.

Заворожуюча історична і культурна спадщина, дивовижний симбіоз минувшини і сучасної цивілізації, переплетіння різних епох і культур забезпечують Кам’янцю-Подільському унікальність і велич, неповторний імідж міста-музею, що радо приймає гостей і щедро ділиться пам’яттю століть.

Стара фортеця – пам’ятка фортифікаційного мистецтва ХІІ-ХVІІІ ст. В підземеллях та вежах фортеці відкрито експозиції, які відтворюють сторінки її історії. В приміщеннях на території фортеці розташовані: відділ етнографії, де представлено унікальні експонати музею: колекції гончарних виробів, ковальські роботи, вишивка та ткацтво, різьблення з дерева, цінні культові предмети. Експозиція побудована у сценічному показі, вдало поєднані муляжі та музейні експонати дають можливість наочно уявити розвиток ремесла і обрядовість з найдавніших часів до наших днів; експозиція оборони фортеці від турків (в підземеллі Західних казематів); експозиція ув’язнення Устима Кармелюка (в Папській башті); криниця (в башті Чорній); – експозиція метальної зброї (в підземній східній галереї).

Кафедральний костьол Святих Апостолів Петра і Павла. Кафедральний костьол Святих Апостолів Петра і Павла – пам’ятка архітектури ХV-XIX ст.ст. Складовими ансамблю Кам’янецького кафедрального костелу святих Апостолів Петра і Павла є:

  • Костел — базилікального типу, тринавовий. Стіни — муровані на вапняковому розчині;
  • Дзвіниця (1646—48) — розташована з північно-східної сторони на відстані кількох метрів від Петропавлівського кафедрального костьолу;
  • Вежа-мінарет зі скульптурою Богородиці — побудований турецькими будівничими на підмурках каплиці доби Відродження;
  • Тріумфальна арка (1781 рік) — майже квадратна в плані, нагадує пишну браму, проїзд має напівциркульне склепіння. Споруду вінчає архітектурний ліхтар барокової форми з волютами, один з найкращих серед збережених на території України.
Кам'янець-Подільський. Ратуша

Кам'янець-Подільський. Ратуша

Серце стародавнього міста – Ратуша (Польский магістрат, ХІV-ХІХ ст.). З її балкона герольди зачитували королівські укази, а поруч на площі стояв ганебний стовп, біля якого катували гайдамаків. В підземеллях магістрату чекали своєї долі засуджені. Про їхні відчуття можна довідатися, заглянувши в музей “Суд у середньовічному Кам’янці”. На другому поверсі магістрату розмістився музей грошей.

Ботанічний сад. Ботанічний сад Подільського державного аграрно-технічного університету — пам’ятка природи загальнодержавного значення в Кам’янці-Подільському Хмельницької області. За станом на 1989 рік ботанічний сад був одним із 13 державних ботанічних садів України. Площа саду складає 17,5 га, має близько 2,8 тисячі видів і форм.

Руська та польська брами. В місті знаходяться дві унікальних фортеці-плотини, які не мають аналогів у Східній Європі. Це Руська і польська брами. Як Польська брама оберігала в’їзд в місто з північного боку, так Руська брама захищала південний міської в’їзд. Представляючи собою також як би окрему фортецю, вона складалася з чотирьох бастіонів, з’єднаних між собою будівлями. Дві башти були побудувати біля скелі, третя прилягала до річки, де був влаштований кам’яний шлюз, який з’єднується на протилежному березі з баштою. Самий в’їзд через браму, влаштований у вежі, замикався гратами, що спускалися з другого поверху башти за допомогою особливого механізму. Руська брама, як і Польська, була сполучена з верхніми міськими укріпленнями дорогою, яка веде з брами в місто і закрита стінами, з влаштованими в них стрільницями. Цієї дороги тепер не існує, але самі ворота збереглися. Руська брама не одноразово була в облозі, але через те що система шлюзів затоплювала всі підходи до неї ворог жодного разу не зміг її здобути. Так було і під час облоги міста турецькою армією в 1672 році. Тоді брама була майже зруйнована, але не була здобута і турецький султан увійшов до Кам’янця-Подільського через Польську браму.