Кам’янець-Подільський – одне із самих незвичайних міст України. Вважається, що місто було засновано біля двох тисяч років тому. Географ ІІ сторіччя Птолемей пише про п’ять дакійских міст, розташованих по березі Дністра саме в цих місцях. Одне із цих міст називалося Клепидава – «фортеця на скелях». Досить глянути на нинішній Кам’янець-Подільський, щоб зрозуміти, наскільки до нього підходить ця назва. На рельєфах, що покривають знамениту колону Траяна в Римі, виявлене зображення аркового моста, досить схожого на Турецький міст в Кам’янці. Цей міст, що поклав початок місту – єдиний на планеті, поставлений не поперек, а… уздовж ріки. Така топографія цього міста. І це тільки частина його неповторного образу.

Панорама центра міста, розташованого на скельному масиві, злітає маківками церков і костьолів. Діва Марія на мусульманському мінареті, романтичні руїни Вірменського дворика, найстарша в Україні ратуша… Будиночки минулих сторіч тісняться над могутнім каньйоном, призначеним самою природою  для захисту міста. Панорама Кам’янця неповторна, його історія ввійшла в підручники Польщі, Туреччини, Росії й України. Замок і місто становлять унікальний історичний комплекс.

Хотин – одне з найбільш привабливих історичних місць в Україні. Неповторне сполучення кам’яного мису, на якому був споруджений замок, беріг Дністра, барвисті ландшафти та цікава історія приваблюють туристів. Історія Хотина – це історія воєн, перемог і поразок, повна таємниць і загадок, тісно пов’язана з політикою й війнами п’яти держав. Сьогодні фортеця – музейний об’єкт, що вражає своєю красою, міццю й територією. Тут знімалося багато історичних фільмів – «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Захар Беркут», «Богдан Хмельницький», «Чорна стріла», «Стріли Робін Гуда», «Гадюка», сцена облоги Ля Рошеля з «Д’Артаньяна й трьох мушкетерів». В 2007 р. на території Хотинской міцності знімали фільм «Тарас Бульба».

Печера Кришталева в с. Кривче – цьому чуду природи вже більше двох мільйонів років. Доступ у неї відкритий у будь-який час року. Різниці температур ви не відчуєте: і взимку, і влітку в підземелля стовпчик термометра не піднімається вище 11 градусів, а вологість досягає 97%. Туристи можуть «освоїти» 2,8 км шляху, але це – родзинка маршруту. До залів печери веде гіпсовий 500-метровий коридор, а потім – кам’яні сходи долілиць майже в повній темряві й на 40-метровій глибині. Діти, звичайно ж, захоплюються Зоологічним залом: у ньому живе орел з розпростертими крильми, мудра сова, лисиця, що біжить по стіні. Любителі екзотики можуть помилуватися важкою ходою кам’яного слона в залі брил і пройти по «хребті крокодила» – звивистій стежці, що нагадує хребет доісторичної рептилії. В Святковому залі стіни розмальовані кристалічними візерунками, і створюється враження, що всі навколо покрите дивовижними пальмовими галузями, листям папороті або тонкою мозаїкою з бурштинової смальти.

Бакота – мальовниче місце, де завдяки гористому ландшафту, що закриває від північних холодів, та багатоводній ріці, створився м’який мікроклімат, що сприяє виростанню реліктових рослин і лікарських трав. Тут знайшли собі притулок десятки видів птахів, рослин, комах занесених в «Червону книгу». Тут перебуває один з найдавніших християнських монастирів України. Імовірно, це був самий древній печерний монастир Подільської землі. В народі говорять, що в Бакоте прославився подвигом Антоній Печерський, який пізніше заснував Києво-Печерський монастир.

З XIV сторічча монастир був занедбаний. Після обвалу скелі центральна частина монастирського комплексу із церквою обрушилася й була засипана. Легенда про скельний храм передавалася з покоління в покоління, поки в 1883 р. відомий археолог В. Антонович не почав вивчати літописи й легенди. Так монастир був знайдений знову. Багато легенд живе в народних сказаннях цих місць – про те, як породілля татарську царівну в бочку із солоними огірками утопила, як вода з монастирських джерел лікує, які опівночі в келії монастиря можна побачити страшні речі . Біла гора, що піднімається на 120 м над рікою, в скелі – древні келії з нішами для поховань, три цілющих джерела з надзвичайно смачною водою. А ще – підковоподібна водна гладь затоки, площею 850 га, чудовий гірський ландшафт, і повітря, що пахне лікарськими травами й квітами.

в келій монастиря